Нікель, залізо та магній у складі деяких планет сонячної системи говорять про можливість присутності життя на них

Вже не перший рік група американських вчених з університету Абердіна в США, і представники команди Kepler від NASA досліджують можливість наявності деяких життєвих форм на різних планетах, які розташовані в Сонячній системі. Для підтвердження своїх гіпотез вчені проводять різноманітні досліди визначення складу, як нових, і вже відомих планет. При вимірі динамічної маси з'ясувалося, що багато об'єктів вивчення, які за розміром трохи менше Землі включають до складу силікатні сполуки нікелю, залізистих утворень і магнію. Подібна особливість дозволить вченим припустити про наявність життя не стільки на поверхні планет, подібних до нашої Землі, скільки в їх надрах і товщі зірок, що їм супроводжують. Причому наявність перелічених вище металів так далеко від звичного для нас середовища дозволяє перетворити перші несміливі припущення про життя поза нашою планетою практично на тверду впевненість.

Пошук нових подібних планет не тільки за розміром, але і за своїм складом до Землі є основним завданням для команди вчених Kepler. Багаторічні дослідження в цій галузі дозволили відкрити безліч невідомих досі космічних утворень, маса яких перебуває у своєму чисельному вираженні десь між масою Землі та Нептуна. Сама по собі поверхня новостворених планет навряд чи схильна до поширення життєвих форм, адже вона холодна і безплідна, причому не має звичної атмосфери. Тому дослідження наявності живого світу в земній товщі, під поверхнею знову відкритих об'єктів, представляє дуже сильний інтерес для вчених умів. Незважаючи на те, що зона звичної для нас сонячної системи, що мешкає, поширена тільки до Марса, нові відкриття дозволяють збільшити даний простір як мінімум до Юпітера. Причому життя може бути навіть на планетах дрейфуючого типу, які блукають у космічному просторі в абсолютній темряві. Крім металів подібних до земних зразків у підповерхневій зоні нових планет може утримуватися вода в рідкому стані. Водна субстанція за попередніми розрахунками може проникати до п'яти кілометрів усередину планетної товщі. До речі, там же у планетних надрах сконцентрована й основна частина тепла, що виробляється об'єктом. Сукупність подібних факторів дозволяє розглядати варіанти присутності форм життя навіть там, де раніше подібна можливість не розглядалася зовсім.