Перспектива розвитку вітчизняної кольорової металургії у розрізі Європейського Союзу

Багато галузей сучасної промисловості залежать від розвитку ринку кольорових металів і коливань на його безкрайніх просторах. Адже практично все технологічне обладнання та різні відповідальні конструкції здебільшого не обходяться без міді, нікелю, алюмінію чи іншої кольорової продукції. Однак нестабільність цін як на готові вироби, так і на сировину для їх виготовлення визначили поступовий спад виробництва подібних матеріалів на території Росії. На тлі непогано розвиненого первинного виготовлення промислової сировини у сфері кольорової металургії, кінцева продукція та готові товарні одиниці навіть з вітчизняного матеріалу найчастіше випускаються за кордоном. Навіть наявність у нас кількох великих підприємств із випуску міді, алюмінію та подібних матеріалів, які по праву вважаються лідерами цієї галузі, у розрізі всього світового співтовариства не сильно рятує ситуацію.

Якщо розглянути кольорову металургію уважніше, її можна розділити на кілька цінових пластів. Верхній шар дорогих якісних виробів вже давно належить західним компаніям, які не надто прагнуть поступитися своїм місцем будь-кому. Нижній відносно дешевий пласт стрімко зайняла китайська продукція. Зважаючи на швидкий і стрімкий розвиток східної держави в промисловій сфері, потіснити її на даному ринковому сегменті теж досить важко. Що ж залишається вітчизняному виробнику? Наш вітчизняний товар представлений десь посередині між західною якістю та китайським ширвжитком. Однак досить сильна, і з кожним днем зростаюча конкуренція у цій галузі, не дозволяє утримувати свої позиції Росії на початковому рівні. Додатково загострює ситуацію постійне зростання цін на енергоносії та зниження вартості кінцевого товару через перенасичення ними ринку. Враховуючи специфіку проблеми та відсутності шляхів її вирішення, більшість вітчизняних виробників знижує потужності та консервує частину обладнання. Відкриття нових родовищ поступово дедалі більше порушує баланс між попитом та пропозицією. Хоча розвиток авіації та літакобудування обіцяє трохи стабілізувати становище алюмінієвого виробництва. Тому, можливо, незабаром нещодавно зупинені алюмінієві цехи запрацюють з новою силою та потужністю, після модернізації та реконструкції.