Перспективи розвитку мідної Росії
Компанії з видобутку та виробництва міді безпосередньо впливають на працездатність промислового комплексу, як на теренах нашої батьківщини, так і за її межами. Сьогодні можна виділити кілька провідних компаній у цій галузі, які й роблять мідну погоду повсюдно. Серед таких визнаних гігантів, як РУСАЛ або НОРНІКЕЛЬ, не останнє місце займає Уральський комплекс (УГМК) і потужності РМК або мідної компанії Росії.
Підприємство гірничо-збагачувального характеру з Уралу ще з середини 2010 року посіло перші позиції у мідній виробничій сфері та виготовленні деяких інших кольорових металів. Незважаючи на небажання керівництва корпорації посвячувати широкі маси в результати своєї діяльності, все ж таки можна зробити висновок про зростання виробничої потужності комбінату. Зараз, коли ситуація на мідному ринку є досить стабільною і не викликає суттєвих побоювань за майбутнє, підприємство активно модернізує виробництво та реконструює технологічне обладнання. Результатом переобладнання став запуск першої лінії нового цеху з виробництва мідної сировини методом електролізу. Така лінія дозволить отримати близько 150 000 тонн відмінної катодної міді, з високими якісними показниками щорічно додатково до поточних обсягів. Переозброєння комбінату коштувало його власникам чотири з половиною мільярди рублів, у національній валюті. Наразі потужність випуску катодної міді цього підприємства зросла до половини мільйона тонн щорічно.
Крім уральського мідного підприємства підвищеної уваги в даному відсіку заслуговує на РМК. За найскромнішими підрахунками випуск продукції потужностями даної компанії лише за 8 місяців цього року вже перевищив ці показники за весь минулий рік. Крім того, важливо відзначити, що практично весь обсяг вироблених виробів РМК експортує за кордон. Незважаючи на досить песимістичні прогнози вітчизняних органів влади, які обіцяють зниження мідних поставок, виробники цього матеріалу боротимуться за збереження цього року. Адже зараз мідна сировина стає дедалі рідкісною і тому її виробництво вважається дуже рентабельним. Якщо за даними уряду очікуваний обсяг поставок наступного року становитиме лише вісімдесят відсотків поточних показників, то промисловці налаштовані зберегти всі сто відсотків своїх потужностей за будь-яку ціну.