Китай не проти розробки російських родовищ
Як заявили представники Мінпромторгу Росії, до планів Ігоря Шувалова на першому ж засіданні російсько-китайської комісії входить обговорення розробки Удоканського мідного родовища, для якої він розраховує залучити китайських партнерів. Зазначене родовище знаходиться в Забайкаллі, будучи лідируючим російським і третім у світових масштабах об'єктом, що має запас понад 26 млн. тонн міді. За даними, наданими
Цей проект не перший, до реалізації якого російська сторона має намір залучити китайців. Щоправда, у розробці Кизил-Таштигського родовища російські компанії участі не беруть, і ліцензія повністю належить холдингу «Лунсін», КНР. Китайська корпорація займається будівництвом гірничо-збагачувального комбінату, проектна річна потужність якого, за попередніми розрахунками, становитиме близько 1 млн. тонн руди. До червня поточного року готовність ГЗК становила 95%. Після запуску комбінату китайська сторона протягом 20 років видобуватиме на родовищі мідний, цинковий і свинцевий концентрат, а Росія отримає свою вигоду у вигляді податкових вливань — за оцінками експертів за рік вони становитимуть близько 1 млрд. RUB — і робочих місць. За даними
Ще один передбачуваний спільний проект РФ та КНР – розробка Озерного родовища цинку та свинцю в Бурятії. Ліцензія належить корпорації «Метали Східного Сибіру», проте будівництво ГЗК є дуже дорогим проектом, і внесок інвесторів гостро необхідний. На даний момент укладено попередню угоду з китайською компанією NFC щодо фінансування будівельного проекту, натомість проходять переговори про залучення позикових коштів. Загалом розмір інвестицій становитиме близько 1,2 млрд. USD. За вдалого збігу обставин ГЗК почне функціонувати у 2016 році з річною проектною потужністю 8 млн. тонн руди та понад 800 тис. тонн свинцю та цинку в концентраті.